РОЗВИТОК МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ.

ОПИСОВІ РОЗПОВІДІ

 

      Сформованість зв'язного мовлення дошкільнят — кінцевий результат роботи педагогів дошкільного закладу.

      Дослідження показують: для того, щоб дитина раннього віку успішно оволоділа словом, вона має почути його багато разів, а щоб почала активно використовувати у власному мовленні, — ще більше (близько 70-90 разів). Дітям з мовленнєвими порушеннями треба повторювати нові слова набагато частіше.

      Опанування речення — процес іще складніший. Якщо за нормальних умов діти починають складати речення приблизно у два роки, то в разі наявності мовленнєвих вад — після трьох-чотирьох років, а інколи і після п'яти. Батьки та педагоги мають бути особливо уважними до дітей, бо саме на цьому етапі у них найчастіше виникає заїкування. До того ж варто пам'ятати, що кожний етап розвитку мовлення є підґрунтям для наступного.

      На п'ятому-шостому році життя діти опановують ситуативне мовлення (конструювання речень в умовах конкретної ситуації). Формуванню такого мовлення сприяють завдання на описування предметів, а дітей із загальним недорозвитком мовлення ми маємо насамперед навчити слухати запитання і давати на них відповіді.

      Рекомендовано також використовувати вправи на розвиток мовлення дітей: зокрема на формування навичок складання зв'язних розповідей. Ці вправи проводяться із використанням схем — піктограм та опорних картинок. Такі прийоми роботи з дітьми значно полегшують процес опанування зв'язного мовлення, а також викликають у малюків інтерес до словотворення, самостійного складання речень та розповідей.

Усі ці вправи можна проводити на основі різних лексичних тем (наприклад: «Овочі», «Фрукти», «Іграшки», «Одяг» тощо).

Роботу бажано проводити з використанням натуральних предметів та іграшок, а також ігрових посібників — лото зі спеціальним набором таблиць, малюнків тощо.

Дітям можна запропонувати вправи на порівняння предметів, які сприяють усвідомленню форми, кольору, величини та інших характерних ознак об'єктів навколишнього світу. Спочатку навчаємо дітей порівнювати однотипні предмети, що відрізняються якоюсь однією ознакою (наприклад: м'ячі або башточки однакової величини, але різного кольору). Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти).

     Після цього можна перейти до порівняння предметів різних тематичних груп, яким властиві одна-дві спільні ознаки (наприклад: помідор — м'яч, кавун — м'яч).

Такі вправи сприяють розвитку зорового та слухового сприйняття, уваги до понятійного аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів.

      Також дітям пропонують складання більш самостійних і поширених висловлювань: описів за навідними запитаннями, описів за планом — схемою, з опорою на зразок.

      Робота над розвитком монологічного мовлення (описові розповіді) накладає на вчителя-логопеда певні вимоги. Тому ми використовуємо такі форми роботи.

      Види роботи і методичні прийоми

1. Підготовча робота (впізнавання предмета за його описом, відгадування загадок про предмети).

2. Складання описової розповіді предмета за його головними ознаками (колір, форма, матеріал з якого виготовлений, призначення тощо):

• опис предмета за запитаннями;

• за планом вихователя;

3. Складання розповідей про тварин (зовнішній вигляд, місце проживання, харчування, яку користь приносять людям тощо):

• опис за запитаннями;

• за розгорнутим планом;

• самостійний опис (за зразком).

4. Порівняльний опис двох предметів:

• за запитаннями;

• за планом;

• за зразком педагога.

5. Складання описових розповідей за набором предметів (складання розповідей за аналогією — за зразком вихователя).

 

Робота з навчання дітей навичок розповідання

 

1. Розвиток уміння дітей виділяти суттєві ознаки предмета, співвідносити словесну назву ознаки із зоровим сприйманням.

2. Формування у дітей навички описування предмета на основі його безпосереднього сприйняття:

а) засвоєння дітьми схеми описової розповіді;

б) навчання складання зв'язної описової розповіді (із збереженням змісту та послідовності)

3. Формування уміння складати описову розповідь з наочного сприймання з використанням уявлень про предмет.

4. Навчання дітей уміння порівнювати предмети за головними ознаками, засвоєння схем порівняльного опису.

5. Формування уміння складати описи на основі груп предметів, об'єднаних за будь-якою ознакою (з урахуванням призначення предметів, їх відмінностей тощо).

 

 

Корекційно-відновлювана робота спрямована на формування і розвиток усіх сторін зв'язного мовлення дітей

 

Формування граматично правильного фразового мовлення:

• навчання дітей вживання речень з 3-4-х слів при відповідях на запитання і при складанні описових розповідей предметів. Засвоєння дітьми синтаксичних конструкцій, які використовуються в описових розповідях.

• вправляння дітей у правильному вживанні відмінкових закінчень, в узгодженні іменника з прикметником, числівником.

• диференціація деяких відмінкових форм прикметників (родових форм, форм однини та множини).

• дотримання правил узгодження слів у реченні.

• формування навичок використання фраз з 5-6 слів при складанні описових розповідей предмета.

Вправляти дітей у побудові логічно і структурно завершених речень (особлива увага звертається на синтаксичну структуру речень, вживання слів у правильній граматичній формі, збереження змістовного зв'язку між фразами в описовій розповіді).

2. Розвиток словника:

• уточнення, активізація слів, які позначають якість, властивість предметів. Вправляти дітей у доборі влучних, яскравих слів-ознак і словосполучень для характеристики предметів;

• введення нових слів у словник дитини та їх активізація (іменники, прикметники, прислівники).

• проведення роботи на закріплення нових слів і образних висловів.